Біологічний софт

Медитація віпассана і мозок: що дослідження кажуть про увагу

Віпассана і мозок — ілюстрація: фігура, що сидить, окреслена світлом, із маленькими світними точками відчуттів уздовж тіла, за якими спокійно спостерігають.

Віпассану пов'язують із товщою корою в зонах уваги, сильнішою гамма-активністю і тихішою мережею пасивного режиму. Що показали дослідження та їхні межі.

Автор: · архітектор і гештальт-психолог, засновник ONDA Life

Оновлено

[—]

Віпассана — медитація прозріння, у якій уважно й без реакції спостерігають за тілесними відчуттями та диханням. Дослідження мозку досвідчених практиків медитації прозріння виявили товщу кору в зонах уваги та усвідомлення тіла (Lazar et al., 2005), сильнішу потиличну гамма-активність під час віпассани (Cahn et al., 2010) і нижчу активність мережі пасивного режиму роботи мозку під час медитації (Brewer et al., 2011). Здебільшого це невеликі одномоментні (крос-секційні) дослідження, тож вони показують зв'язок із багаторічною практикою, а не доводять, що саме віпассана спричиняє ці зміни.

Ця стаття — частина нашого повного посібника Медитація з вимірюваним прогресом.

Що таке медитація віпассана?

Віпассана, що означає «прозріння» або «ясне бачення», — буддійська медитативна практика, у якій ви спостерігаєте за диханням і тілесними відчуттями — їхньою появою та зникненням — зі стійкою, незворушною увагою, не оцінюючи їх і не намагаючись змінити. У широко поширеній традиції С. Н. Гоєнки її навчаються на 10-денних ретритах у мовчанні, а потім практикують щодня вдома.

Тому віпассана — по суті практика уваги та незворушності. Мета — не блаженний стан, а розвиненіша здатність ясно помічати переживання без автоматичної реакції. Практики описують, що переносять цю навичку в те, як вони дають раду стресу, емоціям та імпульсам.

Які зміни в мозку виявили дослідження?

Дослідження досвідчених практиків виявили структурні та електричні відмінності, пов'язані з увагою та усвідомленням тіла:

ЗнахідкаДослідженняЩо показуєЗастереження
Товща кора в префронтальних зонах і правій передній острівцевій частціLazar et al., 2005, NeuroReport20 практиків медитації прозріння (традиція віпассани) проти 15 людей, які не медитують; відмінності були найбільшими у старших учасниківОдномоментне дослідження, мала вибірка
Сильніша потилична гамма-активність (35–45 Гц) під час віпассаниCahn, Delorme & Polich, 2010, Cognitive ProcessingЕЕГ у багаторічних практиків віпассани; сильніша в тих, хто більше практикує щодняКореляційні дані; значення гамма-ритму досі обговорюється
Нижча активність мережі пасивного режиму під час медитаціїBrewer et al., 2011, PNASфМРТ досвідчених медитувальників (кількох стилів) проти новачківНе лише віпассана; мала вибірка

Докладніше про швидкі ритми мозку — у статті медитація і гамма-хвилі.

Чому важливо заспокоїти мережу пасивного режиму?

Це важливо, бо мережа пасивного режиму роботи мозку (DMN) найактивніша під час блукання думок і самовіднесеного прокручування думок. Прокручування минулого, репетиція майбутнього і внутрішня розповідь про «себе» спираються на неї, а звично блукаючий розум пов'язаний із нижчим відчуттям щастя в моменті. Брюер і колеги виявили, що в досвідчених медитувальників під час медитації була нижча активність ключових вузлів DMN, — це правдоподібний механізм зниження реактивності й нав'язливих думок, про який повідомляють практики, хоча й не пряме його доведення.

Чи посилюються ефекти віпассани з практикою?

Схоже, що так, але дані лише вказують на це, а не доводять. У дослідженні Лазар товщина кори в деяких зонах відповідала рокам досвіду, а в дослідженні Кана потужність гамма-ритму була вищою в практиків із більшою щоденною практикою. Оскільки тут порівнюють різних людей, не можна виключити, що люди з таким мозком просто частіше продовжують медитувати. Поздовжні дослідження інших програм усвідомленості свідчать, що мозок справді змінюється під час тренування впродовж тижнів і місяців, а дані стабільно свідчать на користь регулярної практики.

Для початківців це означає: не чекайте яскравих станів на початку. Сталість упродовж місяців важливіша за будь-яку окрему сесію.

Як безпечно почати практику віпассани?

  1. •Почніть із дихання. Сядьте зручно і 10–15 хвилин тримайте увагу на відчуттях дихання біля ніздрів.
  2. •Розширте увагу на відчуття тіла. Повільно скануйте тіло від голови до стоп, помічаючи відчуття такими, якими вони є, — тепло, напруга, поколювання, відсутність відчуттів — без реакції.
  3. •Повертайтеся без осуду. Коли розум відволікається, помітьте це й поверніться. Саме це повернення і є тренуванням.
  4. •Нарощуйте практику поступово, перш ніж зважитися на 10-денний ретрит у мовчанні, який передбачає близько 10 годин медитації на день.

Інтенсивні ретрити вимагають великих зусиль. Деякі медитувальники повідомляють про неприємні переживання, як-от тривога, пригнічений настрій чи дисоціація; якщо у вас в анамнезі травма, психоз, біполярний розлад або тяжка депресія, порадьтеся з лікарем перед інтенсивним ретритом і перервіть практику, якщо з'являться тривожні симптоми.

Відстежуйте спокій, який вона розвиває

Для вимірювання товщини кори та гамма-хвиль потрібна лабораторія, але частину реакції тіла на практику можна виміряти вдома. ONDA зчитує пульс і оцінку частоти дихання з камери iPhone, а з Apple Watch додає тренди ВСР і показник когерентності в реальному часі, тож ви бачите, як заспокоюється тіло під час сесій і від сесії до сесії. Це сигнали зворотного зв'язку, а не міра прозріння, — але вони роблять тиху практику трохи помітнішою.

ПОШИРЕНІ ПИТАННЯ

Що таке медитація віпассана?

Це давня буддійська практика спостереження за тілесними відчуттями зі стійкою, нереактивною, незворушною увагою — ви спостерігаєте, як переживання з'являються і минають, не оцінюючи їх і не реагуючи. По суті це тренування уваги та незворушності; слово означає «прозріння» або «ясне бачення».

Як віпассана змінює мозок?

Невеликі, здебільшого одномоментні дослідження досвідчених практиків пов'язують її з товщою корою в зонах уваги та усвідомлення тіла (Lazar et al., 2005) і сильнішою гамма-активністю під час віпассани (Cahn et al., 2010). Нижчу активність мережі пасивного режиму під час медитації виявлено в досвідчених медитувальників кількох стилів, а не лише віпассани (Brewer et al., 2011). Це зв'язок із багаторічною практикою, а не доказ того, що віпассана спричиняє ці зміни.

Що таке мережа пасивного режиму і чому корисно її заспокоювати?

DMN — система мозку, найактивніша під час блукання думок і самовіднесеного прокручування думок, а звично блукаючий розум пов'язаний із нижчим відчуттям щастя в моменті. У досвідчених медитувальників (кількох стилів) активність DMN під час медитації була нижчою — це правдоподібний механізм зменшення нав'язливих думок, про який повідомляють практики, хоча й не пряме його доведення.

Чи посилюються зміни мозку від віпассани з практикою?

Схоже, що так, але дані лише вказують на це. Товщина кори в деяких зонах відповідала рокам досвіду, а потужність гамма-ритму була вищою в тих, хто більше практикує щодня. Оскільки в цих дослідженнях порівнюють різних людей, не можна виключити, що люди з таким мозком просто частіше продовжують медитувати.

Чи можна виміряти свій прогрес у віпассані?

Для змін мозку потрібна лабораторія, але частину реакції тіла на практику можна виміряти вдома: пульс, частота дихання і варіабельність серцевого ритму (ВСР) показують, як заспокоюється тіло під час сесій і від сесії до сесії. Це сигнали зворотного зв'язку, а не міра прозріння.

Не блаженна втеча, а систематичне тренування уваги та незворушності з нейронним слідом, який стає чіткішим із практикою.

→ Що вимірює ONDA →

Джерела

  1. Lazar et al. (2005). Meditation experience is associated with increased cortical thickness.. Neuroreport. doi:10.1097/01.wnr.0000186598.66243.19
  2. Cahn B et al. (2009). Occipital gamma activation during Vipassana meditation. Cognitive Processing. doi:10.1007/s10339-009-0352-1
  3. Brewer J et al. (2011). Meditation experience is associated with differences in default mode network activity and connectivity. Proceedings of the National Academy of Sciences. doi:10.1073/pnas.1112029108