Прокрастинація: що це таке і що показують дослідження

Оновлено · кожне твердження підкріплене цитатою з джерела

Написано за допомогою ШІ, твердження автоматично звірені з джерелами

Назви праць і журналів наведено мовою оригіналу.

Коротка відповідь

Прокрастинація — добровільне відкладання важливих завдань попри наслідки. Вона помірно пов’язана з негативними емоціями, стресом і нижчою самооцінкою здоров’я. Дослідження когнітивно-поведінкової терапії показують її зменшення, але доказова база поки обмежена.

Коротко

Прокрастинація — це відкладання важливих завдань попри пов’язані з цим втрати. Вона помірно пов’язана з негативними емоціями, а з часом — зі стресом і гіршою суб’єктивною оцінкою здоров’я. Випробування когнітивно-поведінкової терапії в онлайн-, груповому форматах і через застосунки показали зменшення прокрастинації, хоча доказова база поки обмежена [C1][C4].

Що це таке і як проявляється

Прокрастинація — це добровільне відкладання запланованого завдання попри очікування негативних наслідків: людина має намір діяти, розуміє ціну затримки, але все одно переносить справу на потім. Дослідники розглядають її як збій саморегуляції, а не як лінощі чи простий вибір розкладу. Дедалі більше даних свідчить, що вона може підвищувати ризик проблем зі здоров’ям, особливо коли стає звичкою [C3].

Одне з впливових пояснень зосереджується на настрої. Підходи до регуляції емоцій описують прокрастинацію як надання переваги короткостроковому поліпшенню настрою над довгостроковими цілями: людина уникає нудного, незрозумілого або тривожного завдання, щоб тимчасово відчути полегшення, але згодом стикається з наслідками [C7]. У двох проспективних дослідженнях низький рівень позитивних емоцій пояснював зв’язок між схильністю до прокрастинації та фактичним часом відкладання навчальних завдань протягом 48 годин у студентській вибірці. Ефект також залежав від наявності соціальних спокус [C7]. Практичний висновок: за наявності соціальних спокус і низького позитивного настрою щодо завдання людям, схильним до прокрастинації, важче не відволікатися від запланованої роботи [C7].

У повсякденному житті це може виглядати так: прибирати стіл замість того, щоб відкрити звіт; гортати телефон під час навчання, яке мало початися годину тому; тижнями обіцяти почати заповнювати заявку «завтра». Відпочинок або свідоме коригування плану відрізняються від прокрастинації поєднанням реального наміру виконати завдання, усвідомлення ціни затримки та повторного відкладання.

Прокрастинація поширена в навчанні: щонайменше половина студентів повідомляє про значні труднощі з початком або завершенням завдань і робіт. Вона може негативно впливати на оцінки, здобуття диплома та психологічне благополуччя [C5].

Прокрастинація також пов’язана з емоційними симптомами. Метааналіз 88 досліджень за участю 63 323 людей із 17 країн виявив помірну позитивну кореляцію з негативними емоціями, зокрема депресією, тривогою та стресом [C1]. Поки що невідомо, чи прокрастинація посилює ці емоції, чи емоції сприяють прокрастинації, або діють обидва процеси.

Що показують дослідження різних підходів

Нижче дослідження згруповано за питаннями та підходами. Ефекти стосуються саме тих груп і форматів, які вивчалися, і не переносяться автоматично на інші ситуації чи окремих читачів.

Прокрастинація та здоров’я

Зв’язки зі здоров’ям оцінювали двома взаємодоповнювальними способами. Метааналіз тридцять шість поперечних вибірок із загалом 8603 учасниками показав, що схильність до прокрастинації значуще пов’язана з гіршою суб’єктивною оцінкою здоров’я; автори встановили, що частину цього зв’язку пояснює вищий рівень стресу [C2]. У трьохетапному лонгітюдному дослідженні 379 дорослих оцінювали з інтервалом в один місяць. Хронічна прокрастинація на кожному етапі позитивно пов’язувалася зі стресом і негативно — зі здоровою поведінкою [C3]. Аналіз шляхів виявив непрямий зв’язок між прокрастинацією та проблемами здоров’я через стрес з урахуванням сумлінності й нейротизму [C3]. Це узгоджується з припущенням, що шкода для здоров’я від хронічної прокрастинації може бути пов’язана передусім зі стресом, але спостережний аналіз медіації не доводить причинності [C3].

Когнітивно-поведінкова терапія

У кількох випробуваннях оцінювали структуровані програми КПТ, які зазвичай поєднують постановку цілей, планування, усвідомлення імпульсу уникати завдання та роботу з думками, що роблять його неприємним. У рандомізованому дослідженні 150 учасників розподілили між онлайн-самодопомогою з підтримкою, самодопомогою без підтримки та списком очікування. Моделі зі змішаними ефектами показали помірні міжгрупові ефекти обох форматів самодопомоги порівняно зі списком очікування [C4]. Автори дійшли висновку, що онлайн-КПТ може бути корисною для подолання суб’єктивно оцінених труднощів через прокрастинацію як із підтримкою терапевта, так і без неї [C4].

Прагматичне рандомізоване випробування вивчало питання у звичайнішому клінічному контексті: 92 студенти з вираженою прокрастинацією отримували самостійну інтернет-КПТ або групову КПТ [C5]. Результати показали великі внутрішньогрупові ефекти й відсутність відмінностей між умовами наприкінці лікування [C5]. Під час подальшого спостереження учасники групової КПТ зберегли покращення, тоді як у самостійній інтернет-КПТ з’явилися ознаки погіршення. Груповий формат може допомогти деяким людям довше зберігати результат [C5]. Автори наголошують, що клінічне значення цих результатів потрібно вивчати далі [C5].

Тренування за допомогою смартфона

У пілотному дослідженні оцінювали програму на основі застосунку. 31 людину з високими показниками прокрастинації розподілили між комбінованим втручанням через смартфон із двома короткими груповими консультаціями та чотирнадцятьма днями тренування і списком очікування [C6]. Участь у програмі через смартфон була пов’язана зі значно більшим зменшенням прокрастинації, ніж контрольна умова. Автори припустили, що втручання через смартфон може бути ефективним методом допомоги [C6]. Вони також закликали провести більші дослідження та прямі порівняння з традиційними втручаннями [C6].

Прийняття та управління часом

Не всі підходи демонструють чіткі відмінності. Методи, засновані на прийнятті, прагнуть зменшити вплив складних думок та емоцій, пов’язаних із завданням, а не боротися з ними. Управління часом більше зосереджується на структурі, плануванні та розкладі. У дослідженні студентів, яке порівнювало ці втручання, була тенденція до виконання більшої кількості читання в групі управління часом, але відмінностей між групами щодо прокрастинації не виявили [C8]. Втручання на основі прийняття було найефективнішим для учасників, які високо цінували навчання [C8]. Одного порівняння недостатньо, щоб визначити вирішальні складники; нульовий результат залишає питання відкритим [C8].

Відкладання сну та сон

Окремо вивчають особливу форму — добровільне відкладання часу відходу до сну без зовнішніх причин [C9]. Систематичний огляд і метааналіз сорок три досліджень виявили помірний негативний зв’язок такої поведінки з тривалістю сну, а також подібні помірні негативні зв’язки з якістю сну та денною втомою [C9]. Сам огляд оцінив якість доказів як низьку; для встановлення причинних зв’язків між відкладанням сну та сном потрібні якісніші дослідження [C9].

Обмеження та невизначеність

Важливо враховувати кілька обмежень. Кореляційні результати щодо негативних емоцій, суб’єктивної оцінки здоров’я та сну не визначають напрямку зв’язку; більшість вимірювань ґрунтується на опитувальниках самооцінювання [C1][C2][C9]. Випробувань методів допомоги небагато: одне охопило 150 дорослих, інше — 92 студентів, а пілотне дослідження — 31 учасника. Зазвичай втручання порівнювали зі списками очікування, а не з усталеними психологічними методами лікування [C4][C5][C6]. Спостереження довше кількох місяців трапляється рідко; в одному випробуванні під час подальшого спостереження з’явилися ознаки погіршення в самостійному форматі [C5]. Порівняння прийняття й управління часом не виявило міжгрупових відмінностей щодо прокрастинації [C8]. Загалом результати описують групи учасників, а не прогноз для конкретної людини.

Коли звертатися по професійну допомогу

Час від часу відкладати завдання — нормально. Але стійка прокрастинація, що спричиняє страждання або заважає навчанню, роботі чи сну, заслуговує на увагу. Вона часто супроводжує депресію, тривогу або труднощі з увагою; фахівець може допомогти з’ясувати пов’язані чинники. Описані вище структуровані методи пропонувалися як програми за участю навчених фахівців або під їхнім наглядом, а не як імпровізована самодопомога. Поки людина очікує на оцінювання, практичними першими кроками можуть бути вибір однієї конкретної дії, попереднє визначення часу й місця її виконання та усунення очевидних відволікань на цей період. Якщо пригнічений настрій або тривога не минають, сон суттєво порушений чи з’являються думки про самоушкодження, слід звернутися до кваліфікованого фахівця. Ця сторінка не є діагнозом або планом лікування; вартість, частота зустрічей і доступність допомоги різняться залежно від країни та системи охорони здоров’я.

FAQ

Що таке прокрастинація?

Це добровільне відкладання запланованого завдання попри очікувані негативні наслідки: проблема саморегуляції, а не лінощі [C3]. Дослідження регуляції емоцій описують її як надання переваги короткостроковому настрою над довгостроковими цілями [C7].

Чи пов’язана прокрастинація з депресією та тривогою?

Так, помірно. Метааналіз 88 досліджень за участю 63 323 людей виявив помірну позитивну кореляцію між прокрастинацією та негативними емоціями, зокрема депресією, тривогою і стресом [C1].

Чи може терапія зменшити прокрастинацію?

Дослідження свідчать, що може. Онлайн-КПТ показала помірні міжгрупові ефекти порівняно зі списком очікування [C4]; самостійна онлайн-КПТ і групова КПТ продемонстрували великі внутрішньогрупові ефекти в клінічному випробуванні [C5]; пілотне дослідження втручання через смартфон зафіксувало значно більше зменшення, ніж у контрольній умові [C6].

Чи шкодить прокрастинація здоров’ю?

Результати вказують на таку можливість. Схильність до прокрастинації була значуще пов’язана з гіршою суб’єктивною оцінкою здоров’я [C2], а лонгітюдне дослідження виявило непрямий зв’язок із проблемами здоров’я через стрес [C3]. Кореляція не доводить напрямку причинності [C2].

Що таке відкладання сну?

Це добровільне відкладання часу відходу до сну, коли зовнішні обставини не змушують затримуватися. Метааналіз сорок три досліджень виявив помірний негативний зв’язок із тривалістю сну, а також подібні негативні зв’язки з якістю сну та денною втомою [C9].

Інформація про самодопомогу не замінює професійної допомоги. Людям із тяжкими або тривалими симптомами чи думками про самоушкодження слід звернутися до фахівця або місцевої екстреної служби.

Наскільки це надійно?

Дослідження спираються переважно на самооцінювання та вибірки студентів, тому описують групи, а не окремих людей. Кореляції не встановлюють причинності: прокрастинація може посилювати негативний настрій, настрій може сприяти прокрастинації або обидва процеси можуть впливати один на одного. Випробувань допомоги мало, вони зазвичай невеликі й частіше порівнюють втручання зі списком очікування, а не з усталеними методами. Тривале спостереження рідкісне. Докази щодо відкладання сну оцінено як низькоякісні.

Твердження і докази

  1. [C1]Встановлено

    Метааналіз 88 досліджень за участю 63 323 людей із 17 країн виявив помірну позитивну кореляцію прокрастинації з негативними емоціями, зокрема депресією, тривогою та стресом.

    “we have included a total of 88 studies, encompassing 63,323 participants across 17 countries”

    [S1] · Систематичний огляд / метааналіз · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “The results indicate a moderate positive correlation between procrastination and negative emotions”

    [S1] · Систематичний огляд / метааналіз · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “specifically focusing on depression, anxiety, and stress”

    [S1] · Систематичний огляд / метааналіз · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    Обмеження: Переважали поперечні дослідження: метааналіз не дає змоги визначити, чи прокрастинація спричиняє негативні емоції, чи навпаки.

  2. [C2]Встановлено

    Метааналіз тридцять шість поперечних вибірок, що охопили 8603 учасників, показав, що схильність до прокрастинації значуще пов’язана з гіршою суб’єктивною оцінкою здоров’я; частину цього зв’язку пояснював вищий рівень стресу.

    “Thirty-six cross-sectional samples (N = 8603) completed measures of trait procrastination, current and future SRH”

    [S2] · Систематичний огляд / метааналіз · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Trait procrastination was significantly associated with poor SRH”

    [S2] · Систематичний огляд / метааналіз · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “chronic procrastination is associated with poor overall health status that can be explained in part by higher levels of stress”

    [S2] · Систематичний огляд / метааналіз · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    Обмеження: Поперечний метааналіз самооцінок не встановлює напрямку причинності; суб’єктивно оцінений стрес пояснює лише частину зв’язку.

  3. [C3]Попередні дані

    У трьохетапному лонгітюдному дослідженні 379 дорослих, яких оцінювали з інтервалом в один місяць, хронічна прокрастинація на кожному етапі позитивно пов’язувалася зі стресом і негативно — зі здоровою поведінкою. Аналіз шляхів виявив непрямий зв’язок із проблемами здоров’я через стрес з урахуванням сумлінності та нейротизму.

    “a growing evidence base suggests can confer risk for poor health outcomes, especially when it becomes habitual”

    [S3] · Когортне дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Three-wave longitudinal study with 1-month intervals”

    [S3] · Когортне дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Participants (N = 379) completed measures of trait procrastination at Time 1, and measures of health behaviours, stress and health problems at each time point”

    [S3] · Когортне дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Chronic procrastination was positively associated with stress and negatively with health behaviours at each time point”

    [S3] · Когортне дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Path analysis testing a cross-lagged longitudinal mediation model found an indirect relationship operating between procrastination and health problems via stress, after accounting for the contributions of conscientiousness and neuroticism”

    [S3] · Когортне дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    Обмеження: Спостережна модель медіації протягом трьох місяців: шлях через стрес є правдоподібним, але експериментально не доведений.

  4. [C4]Попередні дані

    У рандомізованому дослідженні 150 учасників розподілили між онлайн-самодопомогою з підтримкою, самодопомогою без підтримки та списком очікування. Моделі зі змішаними ефектами показали помірні міжгрупові ефекти обох форматів самодопомоги порівняно зі списком очікування.

    “Participants (N = 150) were randomized to guided self-help, unguided self-help, and wait-list control”

    [S4] · Рандомізоване контрольоване дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Mixed-effects models revealed moderate between-groups effect sizes comparing guided and unguided self-help with wait-list control”

    [S4] · Рандомізоване контрольоване дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Internet-based CBT could be useful for managing self-reported difficulties due to procrastination, both with and without the guidance of a therapist”

    [S4] · Рандомізоване контрольоване дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    Обмеження: Одне дослідження без активного порівняльного лікування, окрім двох форматів самодопомоги; результати ґрунтувалися на самооцінках.

  5. [C5]Попередні дані

    У прагматичному рандомізованому дослідженні 92 студенти з вираженою прокрастинацією отримували самостійну інтернет-КПТ або групову КПТ. В обох групах були великі внутрішньогрупові ефекти й не було відмінностей між умовами; під час подальшого спостереження групова терапія зберегла покращення, тоді як у самостійному форматі з’явилися ознаки погіршення.

    “Procrastination is a common problem among university students, with at least half of the population reporting great difficulties initiating or completing tasks and assignments”

    [S5] · Рандомізоване контрольоване дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Procrastination can have a negative impact on course grades and the ability to achieve a university degree, but can also lead to psychological distress”

    [S5] · Рандомізоване контрольоване дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “In total, 92 university students with severe procrastination were included in the study”

    [S5] · Рандомізоване контрольоване дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “The results showed large within-group effect sizes on procrastination”

    [S5] · Рандомізоване контрольоване дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “No differences between conditions were observed after the treatment period, however, participants in group CBT continued or maintained their improvement at follow-up, while participants in self-guided ICBT showed some signs of deterioration”

    [S5] · Рандомізоване контрольоване дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    Обмеження: Не було групи без лікування: великі внутрішньогрупові ефекти частково можуть пояснюватися плином часу та повторними вимірюваннями; автори закликають додатково вивчити клінічну значущість.

  6. [C6]Попередні дані

    У рандомізованому пілотному дослідженні 31 людину з високими показниками прокрастинації розподілили між комбінованим втручанням через смартфон із двома короткими груповими консультаціями та 14 днями тренування в застосунку і списком очікування. Втручання через смартфон було пов’язане зі значно більшим зменшенням прокрастинації, ніж контрольна умова.

    “N = 31 individuals with heightened procrastination scores were randomly assigned to a blended smartphone-based intervention including two brief group counseling sessions and 14 days of training”

    [S6] · Рандомізоване контрольоване дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Participating in the smartphone-based treatment was associated with a significantly greater reduction of procrastination than was participating in the control condition”

    [S6] · Рандомізоване контрольоване дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “A smartphone-based intervention may be an effective treatment for procrastination”

    [S6] · Рандомізоване контрольоване дослідження · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    Обмеження: Пілотне дослідження з 31 учасником і контрольною групою зі списку очікування; автори наголошують на потребі більших вибірок і прямих порівнянь із традиційними втручаннями.

  7. [C7]Попередні дані

    Підходи до регуляції емоцій описують прокрастинацію як надання переваги короткостроковому покращенню настрою над довгостроковими цілями. У двох проспективних дослідженнях низький рівень позитивних емоцій пояснював зв’язок між схильністю до прокрастинації та часом відкладання навчальних завдань протягом 48 годин у студентській вибірці.

    “we examined how trait procrastination was linked to positive and negative affect in the context of social temptations across two prospective studies”

    [S7] · other · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “low positive affect explained the link between trait procrastination and time spent procrastinating on academic tasks over a 48-hr period in a student sample (N = 142)”

    [S7] · other · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Our findings indicate that procrastinators are at risk for disengaging from intended tasks when social temptations are present and positive task-related affect is low”

    [S7] · other · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    Обмеження: Студентські та громадські вибірки з короткими періодами проспективного спостереження; процеси настрою вимірювали, але не змінювали експериментально.

  8. [C8]Невідомо

    У дослідженні, що порівнювало управління часом і поведінкові втручання на основі прийняття серед студентів коледжу, відмінностей між групами щодо прокрастинації не виявили. Втручання на основі прийняття було найефективнішим для учасників, які високо цінували навчання.

    “This study compared time management and acceptance-based behavioral interventions”

    [S8] · other · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Although a trend suggested that time management intervention participants completed more reading, no group differences in procrastination were revealed”

    [S8] · other · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “The acceptance-based behavioral intervention was most effective for participants who highly valued academics”

    [S8] · other · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    Обмеження: Невелике дослідження із самостійно обраними завданнями для читання; відсутність відмінностей у показниках прокрастинації залишає питання порівняння відкритим.

  9. [C9]Встановлено

    Систематичний огляд і метааналіз сорок три досліджень показали, що добровільне відкладання часу відходу до сну без зовнішніх причин помірно негативно пов’язане з тривалістю сну; подібні помірні зв’язки виявлено з якістю сну та денною втомою.

    “Bedtime procrastination is defined as the volitional delay of going to bed, without any external circumstances causing the delay, and is associated with inadequate sleep”

    [S9] · Систематичний огляд / метааналіз · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Forty-three studies were included (GRADE = low)”

    [S9] · Систематичний огляд / метааналіз · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “bedtime procrastination was moderately negatively associated with sleep duration”

    [S9] · Систематичний огляд / метааналіз · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    “Further high-quality studies are needed to identify causal relationships between bedtime procrastination and correlates, as well as bedtime procrastination and sleep”

    [S9] · Систематичний огляд / метааналіз · Конфлікт інтересів: Not stated in abstract

    Обмеження: Сам огляд оцінив якість доказів як низьку; кореляційний метааналіз не встановлює причинного напрямку.

Джерела

  1. [S1] Систематичний огляд / метааналіз. PMID 41210118 · DOI 10.3389/fpsyt.2025.1624094
  2. [S2] Систематичний огляд / метааналіз. PMID 42569817 · DOI 10.1111/bjhp.70099
  3. [S3] Когортне дослідження. PMID 36919887 · DOI 10.1111/bjhp.12658
  4. [S4] Рандомізоване контрольоване дослідження. PMID 25939016 · DOI 10.1037/ccp0000023
  5. [S5] Рандомізоване контрольоване дослідження. PMID 29530258 · DOI 10.1016/j.beth.2017.08.002
  6. [S6] Рандомізоване контрольоване дослідження. PMID 30135772 · DOI 10.1016/j.invent.2017.07.002
  7. [S7] other. PMID 29453824 · DOI 10.1111/bjso.12243
  8. [S8] other. PMID 25688905 · DOI 10.1037/xge0000050
  9. [S9] Систематичний огляд / метааналіз. PMID 36375334 · DOI 10.1016/j.smrv.2022.101697

Більше з психології

Освітня інформація, не медична порада. Якщо тривога чи пригнічений настрій сильні або не минають, або з’являються думки про самоушкодження, зверніться до фахівця чи до місцевої екстреної служби.

Інші теми з психології · ONDA Science