Носове дихання і заклеювання рота: що показують дані

Що робить ніс і чого не робить рот?

У спокої більшість людей дихає носом. Ніс зігріває і зволожує повітря та затримує частинки, перш ніж повітря потрапить у легені, а його вузькі й складні ходи створюють більший опір потоку повітря, ніж рот [S1]. Ці функції добре встановлені.

Приносові пазухи також безперервно виробляють оксид азоту — газ, який допомагає захищатися від мікробів; його можна виміряти в повітрі, що видихається через ніс [S2]. Під час носового дихання частина його потрапляє в легені, де, як припускають, він допомагає поглинанню кисню, розширюючи дрібні кровоносні судини [S2]. Наскільки це важливо в повсякденному житті, надійно не виміряно.

Що показують дані?

Сон: хропіння й апное сну. Залежить від умов. Закладений ніс уночі має значення: у сукупності досліджень утруднене носове дихання було пов'язане з явно гіршими показниками апное сну і може спричиняти схожі на апное порушення дихання в раніше здорових людей [S11]. Дихання ротом уві сні часто трапляється в тих, хто хропе. Чи допомагає закрити рот, розібрано нижче, у розділі про заклеювання рота.

Пам'ять і увага. Попередні дані. У людей з електродами, вживленими через епілепсію, носове дихання синхронізувало активність ділянок мозку, пов'язаних із нюхом і пам'яттю, і цей ритм згасав, коли дихання переходило на рот; поведінкові тести пов'язали фазу дихання з відтворенням спогадів [S3]. Це яскравий результат, але отриманий на дуже невеликій кількості пацієнтів. Він не показує, що звичка дихати носом покращує пам'ять чи концентрацію в повсякденному житті.

HRV і нервова система. Попередні дані. У невеликому дослідженні в молодих дорослих п'ять хвилин носового дихання призвели до трохи нижчого діастолічного артеріального тиску і більшої відносної частки високочастотного компонента варіабельності серцевого ритму (HRV), ніж дихання ротом, не змінивши частоти серцевих скорочень [S4]. Це одне коротке лабораторне порівняння. Темп дихання впливає на HRV сильніше, і це краще задокументовано; див. як дихання змінює HRV і повільне дихання.

Фізичне навантаження. Попередні дані. У невеликих випробуваннях дихання лише через ніс не змінило потужності в короткому спринтерському тесті [S5] і витривалості в повторних підходах жиму лежачи [S6]. Схоже, дихання носом під час навантаження помітно не допомагає і не шкодить результатам; за високої інтенсивності більшість людей однаково переходить на дихання ротом.

Астма і метод Бутейка. Залежить від умов. Кокранівський огляд показав, що дихальні вправи в дорослих з астмою можуть покращувати якість життя, симптоми гіпервентиляції та функцію легень; достовірність від помірної до дуже низької [S7]. Метааналіз щодо методу Бутейка, який робить наголос на носовому і зменшеному диханні, показав кращий контроль астми, коли метод додавали до звичайного лікування, але дані обмежені [S8]. Дихальні вправи — доповнення до лікування астми, а не його заміна.

Чи підвищує носове дихання кисень і результати завдяки оксиду азоту?

Оксид азоту з приносових пазух справді існує і під час носового дихання потрапляє в легені [S2]. Популярні твердження йдуть далі: нібито дихання носом завдяки оксиду азоту «примножує» доставку кисню, додає енергії чи покращує спортивні результати. Це не доведено. У випробуваннях із навантаженням дихання лише через ніс результатів не покращило [S5] [S6].

Заклеювання рота

Заклеювання рота — це коли на час сну губи закривають стрічкою чи пластирем, щоб дихати носом. Практика поширилася через соцмережі, де їй приписують кращий сон, більше енергії та здоров'я зубів; мало які з цих тверджень перевірено [S10].

Що показують дослідження. Попередні й обмежені дані. Систематичний огляд знайшов лише десять невеликих досліджень: у двох показники апное сну покращилися, в інших різниці не було, а автори попередили про потенційно серйозну шкоду за бездумного заклеювання, зокрема ризик задухи, якщо ніс закладений [S9]. Обидва дослідження з позитивним результатом були невеликими й без контрольної групи: у людей з легким апное сну, які дихали ротом і переносили стрічку, індекс апное і хропіння приблизно за тиждень знизилися приблизно вдвічі [S12], а новий пористий ротовий пластир зменшив хропіння та епізоди апное [S13]. Картувальний огляд показав, що література вкрай неоднорідна і єдиної думки щодо користі немає [S10].

Кому це може підійти? Єдині позитивні дані отримано в дорослих з легким апное сну, які звично дихають ротом, мають вільний ніс і яких обстежили фахівці зі сну [S12] [S13]. Це вузька група, і в цих дослідженнях заклеювання проводили під медичним наглядом.

Що не доведено: що заклеювання рота лікує середньотяжке чи тяжке апное сну, покращує енергію, імунітет чи здоров'я зубів або безпечне для всіх.

Чи лікує стрічка на роті апное сну?

Іноді в рекламі стрічку для рота подають як розв'язання проблеми апное сну. Дані цього не підтверджують. Огляди знайшли лише кілька невеликих досліджень, переважно за легкого апное сну, із суперечливими результатами й попередили про реальні ризики [S9] [S10]. Апное сну потребує лікарської діагностики та лікування з доведеною ефективністю; стрічка може приглушити хропіння, а сама проблема при цьому нікуди не зникне.

Безпека

Це найважливіша частина сторінки.

• Головна небезпека — закладений ніс. Не заклеюйте рот, якщо не можете вільно дихати носом, наприклад у разі застуди, алергії, поліпів носа чи викривлення носової перегородки; огляди попереджають про ризик задухи [S9].
• Можливе апное сну? Спершу до лікаря. Гучне хропіння, нічні схлипи чи відчуття задухи, зупинки дихання, які помічає партнер, або денна сонливість — привід пройти обстеження. Стрічка може зменшити хропіння і приховати тривожну ознаку, не усунувши причину.
• Не після алкоголю чи снодійного: з ними важче прокинутися, якщо дихання перекрите.
• Не дітям, хіба що це порадив лікар.
• Не за нудоти чи ризику блювання, а також за нічного рефлюксу.
• Припиніть, якщо прокидаєтеся з нестачею повітря, панікою чи головним болем, і поговоріть з лікарем.

Питання, які варто обговорити з фахівцем зі сну чи пульмонологом, — у матеріалах звіт ONDA для вашого сомнолога і звіт ONDA для вашого пульмонолога.

Чого це не скаже

• Невеликі й короткі дослідження. Більшість досліджень невеликі, тривають від кількох хвилин до тижня і не мають контрольної групи [S9] [S12].
• Очікування. Люди знають, як вони дихають або що в них заклеєний рот, тож самооцінка сну і самопочуття піддається впливу очікувань.
• Різні методики. Дослідження відрізняються типом стрічки, учасниками і вимірюваними результатами, тому їх важко об'єднувати [S10].
• Немає доказів довгострокової користі звичного носового дихання для здорових людей.

В ONDA

ONDA не визначає, чи дихаєте ви носом чи ротом, і не виявляє апное сну. ONDA показує ваш пульс у реальному часі під час практики — з камери iPhone або з Apple Watch. Дихальні практики ONDA можна виконувати через ніс, але застосунок не стверджує, що носове дихання чи заклеювання рота покращують здоров'я. Про нічну частоту дихання — на сторінці частота дихання.